24.04.2025     № 4117  
 
Керуючись ст. ст. 26, 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до плану роботи Калуської міської ради на 2025 рік,   затвердженого рішенням Калуської міської ради від 29.01.2025 № 3836, враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради з питань власності, житлово-комунального господарства та екології, міська рада
ВИРІШИЛА:
          1. Інформацію про стан вирішення екологічних проблем на території Калуської міської територіальної громади взяти до відома.
2. Схвалити та направити звернення Калуської міської ради до Кабінету Міністрів України щодо відселення мешканців с.Кропивник Калуської міської територіальної громади із зон просідання земної поверхні (додається).
3. Управлінню з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради продовжувати моніторинг стану довкілля на території Калуської міської територіальної громади.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на секретаря міської ради Віктора Гільтайчука.
 
Міський голова                                                               Андрій НАЙДА
 
   
На території Калуської міської територіальної громади розташовані об’єкти колишнього Калуського гірничопромислового району (Домбровський кар’єр, відвали розкривних порід Домбровського кар’єру №1, №4, хвостосховища №1, №2, шламонакопичувач і ін).
На Домбровській ділянці кар’єру калійні мінерали залягали не глибоко (до 200 м) і сировину видобували відкритим кар’єрним способом. Та на даний час замість того, щоб бути легкодоступною сировинною базою для прибуткового виробництва калійно-магнієвих добрив, цей об’єкт (Домбровський кар’єр) стає причиною руйнування екосистеми транскордонної р. Дністер та її приток. Це екологічна загроза транскордонного характеру, яка вже більше десяти років реально не вирішується.
Зупинка виробництва калійних добрив стала причиною припинення розробки кар’єру та його обслуговування, вироблений простір якого (близько 52 млн.м3) почав заповнюватися опадами та ґрунтовими водами, утворивши величезні обсяги сольових розчинів. Запобігти цій загрозі могли дренажні системи, які були відключені від енергопостачання з 2008 року через борги підприємства за електроенергію. Затоплення кар’єру різко інтенсифікувалося у 2008 році, під час інтенсивних опадів, що спричинили повінь. Об’єм рідкої фази у Домбровському кар’єрі постійно збільшується, кожен рік орієнтовно на 2,5 млн. м3. Потрапляння у водоносний горизонт цих розсолів із зовнішніх відвалів розкривних порід Домбровського кар’єру та хвостосховищ є основною причиною засолення водоносного горизонту на прилеглій до цих об'єктів території та приток басейну р. Дністер.
Екологічна ситуація, яка склалася на території Калуської міської територіальної громади і на прилеглих територіях по лівому березі р. Лімниця, є надзвичайно складною. Екологи били на сполох з цього приводу ще у 2000-2008 роках. Як результат, Указом Президента України від 10.02.2010 №145 та Законом України від 12.02.2010 №1885-V1 року територію м. Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. На її виконання було прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України № 381-р від 02.03.2010 року «Про деякі заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків надзвичайно екологічної ситуації та затверджено «Програму - перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків та заходів, пов’язаних із запобігання транскордонному розповсюдженню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру в зоні надзвичайної екологічної ситуації». Нажаль, на покращення ситуації це не вплинуло.
 
Основні екологічні проблеми зводяться до наступних:
-         порушення природного стану земної поверхні внаслідок формування обширних ділянок просідання та періодичних провалів над шахтними виробітками відпрацьованих рудників «Калуш», «Голинь», «Ново-Голинь»;
-         комплексне забруднення накопиченими висококонцентрованими сольовими розчинами та солями навколишнього середовища, водоносного горизонту та річкової мережі басейну транскордонної р. Дністер від об’єктів Калуського гірничопромислового комплексу.
Крім Домбровського кар’єру поблизу м. Калуша є три підземні рудники, де раніше здійснювалось видобування калійних солей. Історія видобування солей в районі Калуша охоплює період в сотні років. Поклади калійних солей тут розроблялися із 1867 року. Існує великий досвід спостережень за змінами у геологічному середовищі та трансформацією гірничого масиву в процесі виконання гірничих робіт. Системні інструментальні спостереження започатковані тут у 1947 році. Процес систематичних досліджень тривав понад 50 років, спостереження базувалося на дослідженнях наземних реперів по профільних лініях та одночасних вимірюваннях комплексу параметрів у підземних виробітках діючих рудників. За даними виконаних раніше вимірювань максимальний рівень просідання - близько трьох метрів - був зафіксований у районі шахтного поля рудника «Голинь», та близько 3,0 м і 4,5 м відповідно на Хотінському і Північному сильвінітовому полі рудника «Калуш». Невелику частину підземних порожнин рудників заповнювали твердими матеріалами для того, щоб підтримувати розроблені порожнини, однак більшість з них була заповнена розсолом. Таке заповнення проводилося вперше у вітчизняній практиці, тому вимагало постійного моніторингу за змінами стану земної поверхні, а також розташованих на ній будівель, споруд та інженерних комунікацій.
Мульди зсуву утворюються у Калуському гірничопромисловому районі, де видобуток проводився трьома рудниками: «Калуш», «Голинь» і «Ново-Голинь». У 2020 році відбулося просідання за межами с. Кропивник площею приблизно 6 га і глибиною до 1 м, яке заповнилося атмосферними опадами та ґрунтовими водами. Це просідання на віддалі 300 метрів від житлових будинків. 14.01.2021 р. у с. Кропивник зафіксували нове просідання - глибиною до 30 см і протяжністю 250-300 м уже на відстані 100 м від житлових будинків. Відстань між ділянками двох просідань - 250 м. Про прогнози щодо можливих просідань неодноразово наголошували фахівці у звітах. Станом на липень 2024 року глибина становить орієнтовно 3м. Площа озера постійно збільшується та рухається у бік села.
Також, на Північному каїнітовому полі рудника «Калуш» (вул. Глібова) часто утворюються провальні воронки:
№14 та №14а - 2015 рік,
№14б - 2021 рік,
№14 в - 2023 pік,
№ 14г  - 2024 рік,
Аналіз розсолів з провальних воронок підтверджує, що на поверхню витиснуті розсоли із затоплених гірничих виробіток шахти.
Через неправильну організацію діяльності підприємств із видобування та переробки покладів полімінеральної калійно-магнієвої сировини на базі Калуш-Голинського родовища (необґрунтовані, помилкові рішення при проектуванні гірничих робіт, недосконалі технології переробки сировини) утворилися великі обсяги рідких розсолів, твердих відходів (неефективно переробленої сировини), а також великі об'єми затоплених соляними розчинами шахтних порожнин розташованих під м. Калуш та прилеглими населеними пунктами, які зазнають руйнування. Зважаючи на багатопрофільність промисловості КПВ, куди входило Калуське калійно-магнієве виробництво і де за багато десятиліть накопичилася велика кількість різноманітних шкідливих для природного середовища виробничих відходів, серед яких є важкі метали, токсичні і канцерогенні сполуки. Всі ці фактори уже значно погіршили стан навколишнього природного середовища та несуть загрозу безпеці проживання населення регіону на тривалу перспективу.
В лютому 2025 року в руслі р. Сівки, на вулиці Юлії Ганущак (колишня вул. Чайковського) відбулося обвалювання берегів. Ділянка активізації екзогенних явищ знаходиться в межах гірничого відводу рудника "Калуш", Північне каїнітове поле.
За даними спостережень, що виконувалися у попередні роки в цьому районі було зафіксовано утворення групи воронок, а саме воронка № 4 (15.03.1984 р.), № 4а (10.09.1985 р.),№ 4б (15.09.1985 р.), 4в (18.12.1985 р.), 4г (1986 р.). Виявлене у лютому 2025 року зсування бортів річки є шостим зафіксованим випадком провалоутворення на цій ділянці. Розміри попередніх провалів становили від 1,5 м3 до 65 м3. Під час огляду ділянки зсування берегів в річці спостерігалося постійне виділення бульбашок газу. Провали на цій та інших ділянках шахтного поля відбуваються на фоні триваючого загального просідання території над затопленими гірничими виробітками. Тут сформувалася і продовжує розвиватися мульда зсуву. Оцінити досягнуту величину загального просідання території та встановити динаміку цього процесу в часі неможливо, оскільки спостереження по закладеній у попередні роки мережі реперів в межах Північного каїнітового поля тривалий час не проводиться. Деформування гірничого масиву наочно проявлене у порушенні стійкості будівель, нахилі стовпів огорож. Візуально відзначається помітне просідання прибережної ділянки, що має наслідком підтоплення території під час збільшення кількості води в річці. Можна передбачати, що в період повеней існує реальна загроза катастрофічного підтоплення розташованих поблизу річки домоволодінь та заподіяння значних збитків.
          ІФНТУНГ протягом останніх 4-ох років проводив моніторингові дослідження на території Калуської МТГ відповідно до технічних завдань було проведено топографо-геодезичні, геофізичні та гідрогеохімічні дослідження, складено заключні звіти за наступними розділами:
1. Виконано топогеодезичні роботи по реперних профілях рудників «Ново-Голинь» та «Калуш» (с. Кропивник, с. Сівка-Калуська, м/н Хотінь та вул. Європейська).
2. Надано оцінка динаміки просідання земної поверхні за отриманими даними та попередніми спостереженнями в межах зазначених рудників. Побудовано мульди просідання земної поверхні та зазначено швидкості осідання.
3. Проведено оцінку динаміки ступеня деформації окремих житлових будинків за даними наявних та ново закладених реперів в с. Кропивник.
4. Виконано геофізичні дослідження методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі по реперних лініях рудників «Ново-Голинь» та окремих провальних зонах шахтних полів рудника «Калуш» з метою прогнозування подальших деформаційних процесів
5. Отримано математичні моделі запасу міцності міжкамерних ціликів на Пн каїнітовому полі рудника «Калуш». Встановлено, що диференціація території за запасом міцності корелює з утворенням карстовими провалами , тому отримані моделі можуть бути використані як прогнозні для попередження виникнення карстових процесів  для досліджуваної території.
6. Проведено оцінку стану спостережних гідрогеологічних свердловин з метою подальшого відбору проб води та лабораторних гідрогеохімічних аналізів у межах Калуського ГПР. Побудовано карти засолення Калуського ГПР у динаміці їх розвитку та забруднення важкими металами.
7. Підтверджено, що основними джерелами засолення підземних вод є хвостосховища та солевідвали. Район Добровлянського водозабору є чистим і немає забруднюючих речовин від даних об’єктів. Встановлено, що Домбровський кар’єр на даний час не є джерелом забруднення, тому що рівень розсолів у кар’єрі за абсолютною відміткою не перевищує рівень підземних вод в оточуючих підземних горизонтах.
 
Шляхи ефективного вирішення екологічних проблем, що склались в межах впливу об’єктів Калуського калійно-магнієвого виробництва:
1.Терміновий захист ослабленої карстовими та зсувними процесами ділянки Північного борту Домбровського кар’єру від активної фільтрації з водоносного горизонту та прориву вод р. Сівка.;
2. Спорудження протифільтраційної завіси на Північному борті Домбровського кар’єру довжиною 1500 м.;
3. Захист Хвостосховища №1 як найбільшого засолювача підземних вод способом гідроізоляції поверхні та спорудження кільцевої протифільтраційної завіси навколо нього;
4. Захист поверхонь відвалів розкривних порід №1 та №4 сучасними гідроізоляційними матеріалами;
5. Розробка заходів для запобігання засолення та безпечного функціонування основного водозабору міста Калуш в с. Добровляни;
6. Створення виробництва із перероблення високомінералізованих розсолів нижніх шарів Домбровського кар’єру, а також рідкої і твердої фази Хвостосховища №2, впровадження технологій утилізації сольових розчинів;
7. Відселення
Через неможливість самостійно вирішити вищеперелічені проблеми, Калуською міською радою неодноразово направлялись звернення до найвищих органів влади щодо сприяння у вирішенні екологічних проблем громади. Однак у зв’язку із введенням воєнного стану на території України через повномасштабне вторгнення російської федерації, фінансування природоохоронних заходів значно скоротилось.

                                                                                  
          Екологічна ситуація, яка склалася на території Калуської міської територіальної громади і на прилеглих територіях по лівому березі р. Лімниця, є надзвичайно складною.
Основні екологічні проблеми зводяться до наступних:
порушення природного стану земної поверхні внаслідок формування обширних ділянок просідання та періодичних провалів над шахтними виробітками відпрацьованих рудників «Калуш», «Голинь», «Ново-Голинь»;
комплексне забруднення накопиченими висококонцентрованими сольовими розчинами та солями навколишнього середовища, водоносного горизонту та річкової мережі басейну транскордонної р. Дністер від об’єктів Калуського гірничопромислого комплексу.
          Найбільше турбує невтішний сценарій розвитку просідання земної поверхні у с. Кропивник Калуської міської територіальної громади у зв’язку з активізацією процесів просідання земної поверхні над гірничими виробками рудника «Ново-Голинь», які є результатом діяльності державних підприємств видобувної на переробної галузей на базі калійно-магнієвих покладів Калуш-Голинського родовища без здійснення та проведення ефективних технічних і природоохоронних заходів. Це просідання було виявлено ще у 2020 році на землях сільськогосподарського призначення, продовжує розвиватись в напрямку житлових будинків, на відстані до найближчої житлової забудови становить орієнтовно 100м, що викликає особливу стурбованість та значну соціальну напругу серед населення. Окрім погіршення умов проживання, існує також загроза пошкодження та руйнування житлових будівель, транспортних сполучень та інженерних комунікацій.
Впродовж останніх чотирьох років Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу проводились інструментальні спостереження, завдяки яким встановлено, що відбувається процес зсуву гірничого масиву і деформації земної поверхні, який проявляється у вигляді утворення мульд просідання. Цей процес за прогнозними оцінками буде продовжуватись тривалий період часу. Встановлено, що найбільше просідання відмічається в західній околиці с. Кропивник, річне осідання склало 0,5 метра при сумарному за весь період 3,0, метра при цьому збільшилась площа утвореного озера. В районі крайніх житлових будинків с. Кропивник річне осідання склало 0,1-0,15 м., при загальному 0,7 метра. Зазначене осідання земної поверхні збільшується в сторону с. Кропивник, що відмічається топо-геодезичними та геофізичними дослідженнями.
За результатами моніторингових досліджень зафіксована швидкість осідання реперів на березі новоутвореного озера у період 2023-2024т рр. становить -350 мм/рік, тоді як у період 2022-2023 рр. вона становила -500 мм/рік. Окрім того протягом останнього року спостережень спостерігається збільшення майже удвічі швидкість осідання на ділянці на північні частині території села Кропивник, де є щільна забудова (господарські двори та житлові будівлі). Існує загроза подальшого розширення вказаних мудьд та руху їх назустріч одна одній, що в результаті може призвести до їх злиття в одну велику мульду просідання. Розвиток цих процесів призведе до пошкоджень/руйнування житлових будинків та господарських споруд і становить небезпеку для життя і здоров’я мешканців с. Кропивник.
З метою зниження соціальної напруги серед населення та стабілізації екологічної ситуації на території Калуської міської територіальної громади, розгляду питання відселення мешканців, житлові будинки яких розташовані у небезпечній зоні, у зв’язку з неможливістю вирішення даного питання силами Калуської міської ради, просимо сприяти вирішенню проблемних питань громади на державному рівні, а саме:
розглянути можливість розроблення Державної Програми будівництва житлових будинків для відселення людей, які проживають у небезпечних зонах просідання земної поверхні над шахтними пустотами відпрацьованих рудників;
щороку передбачати фінансування з державного бюджету на проведення постійного моніторингу за динамікою просідання земної поверхні та вчасного прогнозування загрози виникнення надзвичайних ситуацій.
Висловлюємо Вам повагу та маємо надію на позитивне вирішення проблем Калуської міської територіальної громади.