Про Статут Калуської міської територіальної громади

 
 
Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації постійних комісій міської ради, міська рада
ВИРІШИЛА:
 
1. Затвердити нову редакцію Статуту Калуської міської територіальної громади (додається).
2. Доручити юридичному відділу виконкому (Шпитальний Р.Р.) провести державну реєстрацію нової редакції Статуту Калуської міської територіальної громади у відповідності до чинного законодавства. 
3. Затвердити Положення про громадські слухання в Калуській міській територіальній громаді, що додається. 
 
 
Міський голова                                                              Андрій Найда

Проєкт
 
 
 
 
 
 
 
   
  
 
   

ПРЕАМБУЛА	3
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	4
РОЗДІЛ ІІ. УЧАСТЬ ЖИТЕЛІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ	14
РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ	17
РОЗДІЛ ІV. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ	21
РОЗДІЛ V. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ	23
РОЗДІЛ VІ. ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КАЛУСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ	25
РОЗДІЛ VІІ. ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПЕРЕД КАЛУСЬКОЮ МІСЬКОЮ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ	26
РОЗДІЛ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ	27

 
 
 
   
Калуська міська рада Івано-Франківської області, як повноважний представник Калуської міської територіальної громади, констатуючи, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,
усвідомлюючи свою відповідальність перед жителями Калуської міської територіальної громади,
враховуючи історичні, національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування Калуської міської територіальної громади,
керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законодавчими актами України,
затверджує цей Статут.

   
Стаття 1. Статут Калуської міської територіальної громади
 
1.1. Статут Калуської міської територіальної громади (далі за текстом – Статут) є основним локальним нормативно-правовим актом Калуської міської територіальної громади (далі за текстом – Територіальна громада), що затверджується Калуською міською радою (далі за текстом – Рада) від імені та в інтересах їх жителів на основі Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших актів законодавства України з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей організації та здійснення місцевого самоврядування Територіальної громади.
 
1.2. Статут є обов’язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території громади, їхніми посадовими особами, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають чи перебувають на відповідній території.
 
1.3. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади повинні прийматися з урахуванням положень Статуту та відповідати йому.
 
1.4. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюються Радою.
 
1.5. Рішення Ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу Ради.
 
1.6. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться до Ради групою депутатів Ради (не менш як 1/3 від загальної кількості депутатів), міським головою або членами Територіальної громади в порядку місцевої ініціативи.
 
 
Стаття 2. Символіка Територіальної громади
 
2.1.  Територіальна громада має власну символіку – Герб, Хоругву, айдентику тощо, що відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції Територіальної громади.
2.2.  Опис та порядок використання символіки Територіальної громади визначається окремими положеннями, які затверджуються Радою.
Стаття 3. Місцеві свята та почесні відзнаки Територіальної громади
 
3.1. Місцеві свята.
3.1.1. Днем Калуської міської Територіальної громади вважається дата 25 липня 2019 року, коли міською радою було ухвалено рішення про добровільне приєднання територіальних громад сіл Кропивника і Мостище.
Відзначається День міської територіальної громади щорічно в останню неділю липня.

1. День міста Калуша збігається з датою віднайденої писемної згадки про нього в дванадцятитомнику Галицьких ґродських книг. Відповідний запис вчинений 27 травня 1347 року.

Відзначається День міста щорічно в останню неділю травня.
3.1.3.    День села відзначається щорічно:
с. Бабин-Зарічний – 
с. Боднарів –
с. Вістова –
с. Голинь  – 28 серпня;
с. Довге-Калуське  – друга неділя серпня;
с. Кропивник  –
с. Копанки  –
с. Мостище  –
с. Мислів  –
с. Пійло  – друга неділя серпня;
с. Ріп’янка  –
с. Середній Бабин  –
с. Сівка-Калуська  –
с. Студінка  –
с. Тужилів  –
с. Яворівка  –
 
3.2.    Рішенням Ради можуть встановлюватись інші місцеві свята.
 
3.3.  Почесні відзнаки.
3.3.1. Особи, які зробили значний внесок у соціально-економічний розвиток територіальної громади, підвищення добробуту її жителів, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей територіальної громади, зміцнення місцевого самоврядування і демократії, нагороджуються почесними відзнаками міської ради або міського голови.
3.3.2. Порядок нагородження почесними відзнаками міської ради або міського голови визначаються Положеннями, які затверджуються відповідно рішенням Ради або розпорядженням міського голови.
 
Стаття 4. Склад Територіальної громади, її представницький орган
 

1. До складу Територіальної громади входять:

• місто Калуш - адміністративний центр Територіальної громади.
• сільські населені пункти: с.Боднарів, с.Голинь, с.Копанки, с.Кропивник, с.Мостище, с.Вістова і с.Бабин-Зарічний, с.Пійло і с. Довге-Калуське, с.Ріп’янка, с.Мислів та с.Яворівка, с.Студінка і с. Середній Бабин, с.Сівка-Калуська, с.Тужилів.
  1. Територіальна громада має єдиний представницький орган – Калуську міську раду (Раду).
  2. Перші вибори депутатів Ради і міського голови відбулися 25 жовтня 2020 року.

 
Стаття 5. Загальні засади організації та функціонування системи місцевого самоврядування Територіальної громади
 
5.1. Організація та функціонування системи місцевого самоврядування Територіальної громади здійснюється відповідно до положень Конституції та законів України, а також цього Статуту.
 
5.2.   Система місцевого самоврядування Територіальної громади включає:
–   Територіальну громаду;
–   внутрішні громади, які утворюють жителі населених пунктів громади;
–   Раду – представницький орган місцевого самоврядування, що представляє
Територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України;
–  міського голову, який є головною посадовою особою Територіальної громади;
–  виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби тощо);
 –  старост сіл;
–   органи самоорганізації населення.
 
5.3. Форми роботи і повноваження міського голови визначаються Конституцією України, законодавством України, цим Статутом, регламентом Ради.
 
5.4. Розмежування повноважень між складовими системи місцевого самоврядування Територіальної громади здійснюється згідно із законом, цим Статутом та рішеннями, прийнятими на сесії Ради, які не можуть суперечити цьому Статуту.
 
5.5.   Система місцевого самоврядування Територіальної громади організується та функціонує на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
 
5.6. У своїй діяльності складові системи місцевого самоврядування Територіальної громади додатково дотримуються таких принципів:
- ефективності – рішення, що готуються чи ухвалюються ними мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;
- сталості – використання ресурсів Територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;
- екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватися його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;
- системності – кожне рішення розглядається у взаємозв’язку з іншими рішеннями в просторі та часі;
- відкритості – рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення, закритого для громадськості;
- громадської участі – підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади має відбуватись за умови широкого громадського обговорення та врахування інтересів Територіальної громади.
 
Стаття 6. Територіальна громада – первинний суб’єкт права на місцеве самоврядування
 
6.1. Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень. Вона може вирішувати на території громади будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до питань місцевого значення, за винятком тих, які, відповідно до принципу субсидіарності, вирішуються органами місцевого самоврядування районного та обласного територіальних рівнів.
 
6.2. Територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.
 
6.3. Членами Територіальної громади є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», інших актів законодавства України зареєстрували своє місце проживання в населених пунктах громади.
6.3.1. Реєстрація осіб, які постійно чи тимчасово проживають у населених пунктах громади, здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Органи Територіальної громади здійснюють облік осіб, які зареєстровані на території громади та ведуть відповідні бази даних за головними категоріями населення (виборці, діти дошкільного віку, школярі, працездатне населення, зайняті, безробітні, пенсіонери тощо).
 
6.4.  Структурними елементами Територіальної громади є внутрішні громади – старостинські округи, членами яких є жителі населених пунктів, крім адміністративного центру громади.
6.4.1.  Внутрішні громади безпосередньо беруть участь у вирішенні питань, віднесених законом до відання Територіальної громади, її органів та посадових осіб шляхом використання форм прямої демократії: загальні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи тощо.
6.4.2. Інтереси кожного старостинського округу в органах місцевого самоврядування Територіальної громади представляють староста відповідного села, депутати Ради.
6.4.3. Інтереси жителів старостинських округів в органах державної влади представляють органи та посадові особи Територіальної громади.
 
6.5.  Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності, володіє, користується та розпоряджається майном комунальної власності.
 
6.6.  Органи місцевого самоврядування Територіальної громади є суб’єктами фінансово-кредитних та цивільно-правових відносин у межах, визначених законодавством.
 
Стаття 7. Калуська міська рада
 
 7.1. Рада є представницьким і нормотворчим органом місцевого самоврядування Територіальної громади, який здійснює діяльність від імені та в інтересах Територіальної громади.
 Рада складається з депутатів, обраних у порядку, встановленому Конституцією та законами України.
 
7.2. Загальний склад (чисельність депутатів) Ради відповідно до закону становить 38.
 
7.3. Строк повноважень Ради відповідно до Конституції України становить 5 років.
 
7.4. Завдання, функції та повноваження Ради визначаються законодавством України та цим Статутом.
 
7.5. Рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки у Державному казначействі України та інших фінансових установах, має право набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе відповідні обов’язки, може бути позивачем і відповідачем у судах.
 
7.6. Робочими органами Ради є її постійні й тимчасові комісії, які обираються з числа депутатів для вивчення проблем і потреб, попереднього розгляду і підготовки проектів рішень Ради.
 
7.7. Формами роботи Ради є її пленарні сесійні засідання та робота постійних і інших комісій Ради.
 
7.8. Порядок роботи Ради визначається Регламентом Ради, який затверджується Радою у відповідності до законодавства України і не може суперечити цьому Статуту.
 
 7.9. Рада на реалізацію повноважень, визначених Конституцією та законами України, приймає нормативно-правові та інші акти у формі рішень.
 
7.10. Рішення Ради приймається після обговорення на пленарних засіданнях більшістю голосів депутатів від її загального складу, якщо інше не встановлене законом. Рішення Ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених законодавством. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу засідання Ради.
 
7.11. У випадках, визначених законом та цим Статутом, рішення Ради може бути прийняте після проведення місцевого референдуму, громадських слухань, загальних зборів членів Територіальної громади з врахуванням їх результатів.
 
7.12. Рішення ради може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд Ради. У цьому разі міський голова не підписує таке рішення Ради, видає розпорядження про зупинення рішення Ради з мотивуванням таких дій та подає до Ради відповідне обґрунтування з пропозицією про скасування такого рішення в цілому, скасування частково або про внесення змін до прийнятого рішення Ради.
 
7.13. Підставами зупинення рішення Ради міським головою можуть бути:
1) порушення Радою Конституції та законів України, рішень місцевих референдумів, Статуту Територіальної громади, Регламенту Ради, рішень Ради про затвердження місцевого бюджету та щодо проєктів і програм розвитку Територіальної громади, її населених пунктів;
2)  прийняття Радою рішень з питань, які не віднесені до її компетенції;
3)  прийняття Радою рішень, виконання яких може спричинити погіршення соціально-економічної ситуації в Територіальній громаді, завдати шкоди правам та законним інтересам членам Територіальної громади;
4) випадки, коли при прийнятті рішення Ради не було повідомлено про конфлікт інтересів суб’єктів прийняття рішення.
 
7.14. У двотижневий строк Рада зобов’язана повторно розглянути рішення, зупинене міським головою, та його пропозиції. У разі, якщо Рада прийме рішення про відхилення пропозицій міського голови та підтвердить попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу Ради, то таке рішення набирає чинності.
 
7.15. У разі, якщо Рада не розгляне у встановлений законом термін рішення, зупинене міським головою, та його пропозиції, а також у разі, якщо Рада не проголосує двома третинами голосів за відхилення зауважень міського голови чи підтвердження попереднього рішення Ради, то таке рішення втрачає чинність з дня його прийняття.
 
7.16. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Офіційне оприлюднення рішень Ради здійснюється в порядку, визначеному цим Статутом та Регламентом Ради.
 
7.17. Рішення Ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
 
7.18.  Рада відповідальна, підзвітна і підконтрольна перед Територіальною громадою.
 
7.19. Депутат Ради є членом представницького органу місцевого самоврядування, представником інтересів Територіальної громади, інтересів виборців округу.
 
7.20. Повноваження депутата Ради починаються з дня відкриття першої сесії Ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії Ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень депутата.
 
7.21. Перед вступом в свої повноваження депутат складає урочисту присягу такого змісту:
"Вступаючи в права депутата Калуської міської ради, зобов'язуюсь усіма своїми діями дбати про розвиток Калуської міської територіальної громади та добробут її мешканців, гідно представляти своїх виборців, обстоювати їх права і свободи. Присягаю дотримуватися Кон­ституції України, законів України, Статуту Калуської міської територіальної громади, виконувати свої обов'язки тільки в інтересах громади".
 
Стаття 8. Міський голова
 
8.1. Міський голова є головною посадовою особою Територіальної громади.
 
8.2.  Міський голова обирається Територіальною громадою у визначеному законом порядку, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні.
 
8.3. Термін повноважень міського голови відповідно до Конституції України становить 5 років. Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення територіальною виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються у момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи.
Після проголошення територіальною виборчою комісією результатів виборів вперше обраний міський голова у відповідності до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» складає присягу такого змісту:
"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки" .
Повторно обраний міський голова проголошує наступний текст присяги:
"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що й надалі буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки на благо і розвиток Калуської міської громади".
 
8.4. Форми роботи і повноваження міського голови визначаються Конституцією України, законодавством України, цим Статутом, Регламентом Ради.
 
8.5. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед Територіальною громадою.
 
8.6. Підзвітність і підконтрольність міського голови перед Територіальною громадою забезпечується обов’язком його звітуванням перед членами Територіальної громади не рідше одного разу на рік.
 
8.7. У межах своїх повноважень міський голова видає розпорядження, що є обов’язковими для виконання на території громади.
 
Стаття 9. Виконавчі органи Ради
 
9.1. Виконавчими органами Ради (далі – виконавчі органи) є виконавчий комітет Ради (далі – виконавчий комітет), управління, відділи та інші утворені Радою виконавчі органи.
 
9.2. Структура виконавчих органів, загальна чисельність їхнього апарату затверджуються Радою за поданням міського голови, з врахуванням статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування та чинного законодавства України.
 
9.3. Повноваження виконавчих органів визначаються законодавством та положеннями про них, затвердженими відповідними рішеннями Ради.
 
9.4. Виконавчі органи можуть бути наділені правами юридичної особи за рішенням Ради.
 
9.5. Виконавчі органи утворюються, реорганізуються та ліквідуються Радою за поданням міського голови.
 
Стаття.10. Виконавчий комітет Ради
 
10.1. Виконавчий комітет Ради є її виконавчим і розпорядчим органом, який створюється Радою на період її повноважень у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
 
10.2.  Очолює виконавчий комітет міський голова. У разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов’язків роботу виконавчого комітету організує особа, на яку покладено виконання обов’язків Голови.
 
10.3. Виконавчий комітет є юридичною особою, має власну печатку, рахунки у фінансових установах, має право, набувати від свого імені майнових та особистих немайнових прав та нести обов’язки, може бути позивачем і відповідачем в судах.
 
10.4. Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним Раді.
 
10.5. Порядок скликання засідання виконавчого комітету та порядок прийняття ним рішень визначаються Регламентом виконавчого комітету, який затверджується виконавчим комітетом.
 
10.6. Засідання виконавчого комітету носять відкритий характер, крім випадків, передбачених законодавством.
 
10.7. Рішення виконавчого комітету, які суперечать чинному законодавству, доцільності, а також рішення інших виконавчих органів, які визнані недоцільними, можуть бути скасовані самим виконавчий комітетом, або Радою. У разі незгоди міського голови з рішенням виконавчого комітету він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд Ради.
 
Стаття 11.  Староста села (сіл)
 
11.1. Староста села (сіл) (далі – староста) є посадовою особою місцевого самоврядування, який представляє інтереси внутрішньої громади (жителів одного або більше населених пунктів Територіальної громади, які не є адміністративним центром Територіальної громади і об’єднані в старостинські округи).
 
11.2. Старости обираються Радою на строк її повноважень в населених пунктах громади (старостинських округах), які визначаються рішенням Ради.
 
11.3. Правовий статус старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законодавчими актами України, цим Статутом та Положенням про старосту, яке затверджується Радою.
 
11.4. При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед внутрішньою громадою (старостинським округом), відповідальним – перед Радою та її виконавчим комітетом.
 
11.5.  Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного старостинського округу. На вимогу не менше половини депутатів Ради староста зобов’язаний прозвітувати перед Радою про свою роботу в будь-який визначений ними термін.
 
 
Стаття 12. Органи самоорганізації населення
 
12.1. Органи самоорганізації населення є елементом системи місцевого самоврядування й однією з форм участі членів Територіальної громади у вирішенні окремих питань місцевого значення. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законодавством.
 

1. Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території Територіальної громади або її частини, для вирішення завдань, передбачених Законом України «Про органи самоорганізації населення»;
2. Дозвіл на створення органів міського самоврядування надає Рада, ухвалюючи відповідне рішення.
3. За ініціативою жителів Рада може надавати дозвіл на створення будинкових, вуличних, квартальних та інших органів самоорганізації населення  і в порядку, визначеному законодавством, наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна (делеговані повноваження).
4. Органи самоорганізації населення можуть мати:

-  власні повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України радою органу самоорганізації населення під час його утворення;
-    делеговані повноваження – повноваження Ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення у відповідності до прийнятих рішень.
 
  Стаття 13. Права жителів Територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення
 
13.1.   Права жителів Територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення, гарантовані Конституцією та законами України, не можуть бути обмежені.
 
13.2.   Процедури та правила, передбачені цим Статутом та додатками до нього, прийняті виключно з метою встановлення загальних, чітких, недискримінаційних та прозорих механізмів реалізації права участі жителів громади у вирішенні питань місцевого значення, забезпечення балансу приватних та публічних інтересів у громаді.
 
13.3.   При вирішенні питань місцевого значення, жителі Територіальної громади мають право:
1)  подавати петиції (за порядком, який визначається рішенням міської ради), індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;
2)  брати участь у встановленому порядку в консультативно-дорадчих органах при Раді та її виконавчих органах;
3) одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність Ради, міського голови, виконавчих органів Ради та їх посадових осіб у спосіб, передбачений законодавством та іншими нормативно-правовими актами;
4)   у порядку, визначеному законодавством, одержувати копії актів Ради, міського голови, виконавчих органів Ради та їх посадових осіб;
5)   брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у порядку та формах, встановлених законодавством України;
6) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;
7) на участь у розподілі частини доходів місцевого бюджету територіальної громади;
8)  на участь у розподілі доходів бюджету через механізм громадського бюджету (бюджету участі) через створення суспільно-корисних проєктів або голосування за них;
 9)   бути присутніми на засіданнях Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами Ради та її виконавчого комітету;
10)  на виступ на пленарному засіданні Ради,  засіданні постійної комісії, на засіданні виконавчого комітету в порядку, передбаченому відповідними регламентами та положеннями;
11) на особистий прийом депутатами Ради, міським головою, іншими посадовими особами органів місцевого самоврядування;
12)  на ознайомлення з проєктами актів органів місцевого самоврядування;
13) на участь у роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є Рада;
14)  на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
15) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та актами законодавства України.
 
13.4. Права жителів Територіальної громади, в частині, що не суперечать Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) в межах територіальної громади.
                                                   
Стаття 14. Обов’язки жителів Територіальної громади
 
14.1. Жителі міської Територіальної громади зобов’язані:
1)    проявляти повагу до гідності кожної людини, вірувань, традицій, історії, національної та/або етнічної самобутності осіб та/або груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод осіб та/або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах Територіальної громади;
2)    утримуватись від будь-яких форм дискримінації;
3)    шанобливо ставитись до традицій, звичаїв Територіальної громади, її самобутності, історії та культури;
4)    сприяти сталому розвитку Територіальної громади та її населених пунктів;
5)    шанобливо та ощадливо ставитися до майна, коштів, землі, природних ресурсів Територіальної громади;
6)    поважати символіку Територіальної громади та використовувати її тільки відповідно до призначення;
7)    реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів територіальної громади та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) в межах Територіальної громади, до інтересів держави та Територіальної громади.
 
14.2. Обов’язки жителів Територіальної громади, в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які проживають (перебувають) в межах Територіальної громади.
 
Стаття 15. Гарантії прав жителів Територіальної громади
 
15.1. Рада, її депутати, виконавчі органи та посадові особи забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів Територіальної громади у межах, визначених Конституцією та законами України.
 
15.2. Жителям Територіальної громади гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання Територіальної громади та її органів, у порядку та формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради.
 
15.3.  Захист та реалізація прав і свобод людини і громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування Територіальної громади.
 
15.4. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи в своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам Територіальної громади та забезпеченню усім її жителям реальної можливості реалізувати їхні права.
 
15.5. Рішення та дії органів та посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати встановлених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина.
 
15.6. Реалізація жителями Територіальної громади своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав та свобод інших осіб, а також інтересів Територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.
 
   
Стаття 16. Форми безпосередньої участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення
 
16.1. Формами безпосередньої участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:
1)    місцеві вибори;
2)    місцевий референдум, консультативне опитування;
3)    загальні збори громадян за місцем проживання;
4)    місцеві ініціативи;
5)    громадські слухання;
6)    звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі у форматі електронної петиції;
7)    консультації з громадськістю;
8)    участь у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах місцевого самоврядування;
9)    участь у роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради;
10)  участь у розподілі коштів місцевого бюджету через створення і подання проєктів для покращення розвитку територіальної громади та/або голосування за них (громадський бюджет);
11)  участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;
12)  інші форми участі, передбачені законодавством.
 
16.2. Можливість використання особою певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією, законами України та цим Статутом.
 
Стаття 17. Місцеві вибори та місцевий референдум
 
Засади, організація і порядок проведення місцевого референдуму та місцевих виборів визначаються законами України.
 
Стаття 18. Загальні збори громадян за місцем проживання
 
18.1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
18.2.  Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів громадян за місцем проживання та порядок врахування результатів загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, затвердженим рішенням Ради.
 
Стаття 19. Місцеві ініціативи
 
19.1. Місцева ініціатива – це форма участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого самоврядування шляхом ініціювання розгляду Радою будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
 
19.2. Порядок ініціювання, організації збору підписів та внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається Положенням про місцеві ініціативи у Територіальній громаді, затвердженим рішенням Ради.
 
Стаття 20. Громадські слухання
 

1. Громадські слухання є формою участі членів територіальної громади у виробленні пропозицій щодо прийняття рішень органами місцевого самоврядування територіальної громади та у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування.
2. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань і схвалені переважною кількістю їх учасників, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

20.3.  Громадські слухання поділяються на:
1) загальні – громадські слухання, предметом яких є інтереси всіх членів територіальної громади;
2) локальні – громадські слухання щодо окремої частини територіальної громади (населеного пункту, мікрорайону, кварталу, вулиці тощо).
20.4. Громадські слухання проводяться у формі зустрічей членів Територіальної громади з міським головою, депутатами Ради, посадовими особами органів місцевого самоврядування Територіальної громади, сільськими старостами під час яких члени Територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
20.5. Участь у громадських слуханнях обов’язкова для їхніх ініціаторів, авторів проєктів документів (актів), що виносяться на громадські слухання, представників профільних щодо предмету слухань комісій Ради та її виконавчих органів, керівників комунальних підприємств, установ та організацій, яких стосуються ці громадські слухання, депутатів Ради, міського голови, старост та інших посадових осіб, звітування яких є предметом громадських слухань. Їх відсутність на громадських слуханнях не може бути підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися.
 
20.6. На громадські слухання можуть бути запрошені:
-  народні депутати України;
-  депутати районної, обласної рад;
-  представники органів виконавчої влади;
- представники підприємств, установ та організацій, розташованих на території громади;
- експерти з питань, що є предметом громадських слухань, в тому числі іноземні;
- інші особи.
 
20.7. Предметом громадських слухань може бути:
1)    обговорення проєктів нормативно-правових актів Ради, її виконавчих органів, міського голови та внесення пропозицій щодо їх прийняття;
2) обговорення проєктів та програм соціально-економічного та культурного розвитку, проєкту бюджету Територіальної громади на наступний рік, інших проєктів документів планування розвитку Територіальної громади та її населених пунктів та подання пропозицій щодо їх прийняття відповідним органам місцевого самоврядування Територіальної громади;
3) розгляд соціальних, економічних, культурних, екологічних, інших значимих для Територіальної громади або внутрішніх громад питань, внесення пропозицій щодо їх вирішення відповідними органами місцевого самоврядування Територіальної громади;
4) обговорення проєктів містобудівної документації, місцевих правил забудови відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
20.8. Не можуть бути предметом громадських слухань:
1) питання, не віднесені законодавством України до відання територіальних громад та їхніх органів;
2) питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України.
 20.9. Право голосу на громадських слуханнях.
20.9.1. Право голосу на загальних громадських слуханнях мають усі повнолітні члени Територіальної громади, крім осіб, які визнані недієздатними за рішенням суду.
20.9.2. Правом голосу на локальних громадських слуханнях мають члени Територіальної громади, які постійно проживають на території відповідного населеного пункту громади, мікрорайону, кварталу, вулиці тощо.
 20.10.  Процедурні питання реалізації права членів Територіальної громади на участь у громадських слуханнях, порядок їх проведення регулюються Положенням про громадські слухання, яке затверджується Радою на розвиток положень цього Статуту.
 
Стаття 21. Звернення громадян та електронні петиції як особлива форма колективного звернення громадян
 
21.1.   Порядок звернення громадян України до органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, засновником яких є Рада, їх посадових осіб визначається законом.
 
21.2.   Особи, які не є громадянами України і законно перебувають у межах територіальної громади, мають таке саме право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
21.3.   Електронна петиція – це особлива форма колективного звернення громадян до органів місцевого самоврядування територіальної громади, що здійснюється через офіційний веб-сайт Ради або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь-якого питання, котре належить до компетенції Ради та її виконавчих органів.
21.4.  Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до Ради та її виконавчих органів, строку збору підписів тощо визначаються Положенням про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Раді, її виконавчим органам,  затвердженим рішенням Ради.
 
Стаття 22. Консультації з громадськістю
 
22.1. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи проводять консультації з громадськістю з питань, що належать до їх компетенції.
 
22.2. Порядок проведення консультацій з громадськістю визначається Положенням про консультації з громадськістю у Територіальній громаді, затвердженим рішенням Ради.
 
Стаття 23. Участь жителів територіальної громади в роботі контрольно-наглядових органах юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради
 
23.1. Жителі Територіальної громади можуть брати участь в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради на умовах, визначених відповідними актами законодавства України, з метою забезпечення прозорості й ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб.
23.2. Порядок участі у відповідних контрольно-наглядових органах визначається нормами відповідного законодавства.
 
Стаття 24. Розподіл коштів місцевого бюджету через бюджети участі
 
24.1.    Участь у розподілі коштів місцевого бюджету – це демократичний процес, який надає можливість кожному жителю брати участь у такому розподілі коштів місцевого бюджету через створення проєктів для ефективного розвитку Територіальної громади та/або голосування за них.
24.2. Громадський бюджет Територіальної громади (далі – громадський бюджет ) – це частина бюджету розвитку місцевого бюджету, за рахунок якого здійснюється фінансування визначених безпосередньо членами Територіальної громади заходів, виконання робіт та надання послуг відповідно до оформлених в установленому порядку проєктів, що стали переможцями конкурсного відбору.
24.3. Порядок проведення конкурсного відбору проєктів, які фінансуються за рахунок коштів громадського бюджету, визначається Положенням про громадський бюджет Територіальної громади, що затверджується Радою.
 
   
Стаття 25. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб з інститутами громадянського суспільства
 
25.1. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб з інститутами громадянського суспільства здійснюються шляхом:
1) сприяння діяльності будь-яким законно сформованим інститутам громадянського суспільства, їх максимального залучення до участі у вирішенні питань місцевого значення;
2) неупередженій та однаковій підтримці законної діяльності усіх інститутів громадянського суспільства, що зареєстровані чи на інших законних підставах діють у межах Територіальної громади;
3)  залучення інститутів громадянського суспільства до процесу підготовки проєкту місцевого бюджету, контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, комунальних підприємств, закладів, установ та організацій;
4) забезпечення доступу будь-яких осіб, що на законних підставах перебувають у межах Територіальної громади, до консультацій та правової допомоги (у тому числі безоплатної) з питань порядку створення і діяльності інститутів громадянського суспільства;
5) стимулювання волонтерської діяльності.
 
25.2. Порядок взаємовідносин органів місцевого самоврядування Територіальної громади із політичними партіями, органами виконавчої влади та іншими суб’єктами владних повноважень не є предметом регулювання цього Статуту та визначається Конституцією та актами законодавства України.
 
Стаття 26. Взаємовідносини Територіальної громади з іншими територіальними громадами
 
26.1. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному законом.
26.2. Взаємовідносини Територіальної громади, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.
26.3.  З метою налагодження взаємовідносин, реалізації спільних проєктів між Територіальною громадою та іншими територіальними громадами можуть укладатися відповідні договори, меморандуми.
26.4. Співробітництво територіальних громад здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.
 
Стаття 27. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця
 
27.1.  Органи місцевого самоврядування Територіальної громади з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів Територіальної громади можуть об’єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання.
27.2.   Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування Територіальної громади.
27.3. Органи місцевого самоврядування в інтересах Територіальної громади можуть брати участь у міжмуніципальній, транскордонній та міжнародній співпраці, організовувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.
27.4. Співпраця Територіальної громади з іншими територіальними громадами, асоціаціями органів місцевого самоврядування та їх добровільними об’єднаннями, міжнародними організаціями тощо реалізовується через обмін офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізацію спільних проєктів, а також іншими, передбаченими актами законодавства України способами.
  Стаття 28. Засади громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб
 
28.1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади ґрунтується на Конституції та актах законодавства України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та інших актах Ради.
 
28.2. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів Територіальної громади, її інтересів.
 
28.3. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:
1)  відкритості та прозорості;
2)  пріоритетності прав людини та громадянина;
3)  законності;
4) добровільності та безоплатної участі у здійсненні громадського контролю;
5)  неупередженості, об’єктивності та достовірності;
6)   сприяння досягненню балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;
7) сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;
8)   професійності та компетентності учасників громадського контролю;
9)   взаємодії жителів Територіальної громади та органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
 
Стаття 29. Форми здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб
 
29.1. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їх посадових осіб здійснюється шляхом:
1) забезпечення органами місцевого самоврядування Територіальної громади та їх уповноваженими посадовими особами права кожного на доступ до публічної інформації в обсягах, передбачених актами законодавства України;
2) звітування міського голови, депутатів Ради, старост про їх роботу згідно з вимогами чинного законодавства;
3) участі жителів Територіальної громади в роботі консультативно-дорадчих органів, що створюються при Раді або її виконавчих органах;
4) подання індивідуальних чи колективних звернень громадян України та/або осіб, які не є громадянами України і законно перебувають на її території, із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, заяв або клопотань щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних й особистих прав і законних інтересів та скарг про їх порушення;
5) громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їх посадових осіб;
6) використання інших форм, передбачених законодавством.
 
Стаття 30. Громадська експертиза
 
Громадська експертиза діяльності органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їх посадових осіб є складовою механізму демократичного управління, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства дослідження, аналізу та оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем місцевого значення для їх урахування цими органами у своїй роботі.
 
   
Стаття 31. Засади розвитку Територіальної громади
 
31.1. Основні напрями розвитку Територіальної громади базуються на концепції сталого та збалансованого розвитку усіх сфер її соціально-економічного, політичного та культурного життя.
 
31.2.  Рада забезпечує рівномірний розвиток усіх населених пунктів, що входять Територіальної громади та справедливий розподіл коштів бюджету між ними.
 
31.3. Розподіл коштів бюджету розвитку здійснюється за принципами                                      збалансованості, обґрунтованості, неупередженості, публічності та прозорості.
 
Стаття 32. Планування розвитку Територіальної громади
 
32.1. Планування розвитку Територіальної громади є інструментом управління її розвитком, який визначає бажане майбутнє Територіальної громади та способи його досягнення, базується на аналізі зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу Територіальної громади і полягає у формуванні узгоджених дій, на реалізації яких концентруються її ресурси.
 
32.2.  Планування розвитку Територіальної громади здійснюється з метою:
1)   підвищення спроможності Територіальної громади;
2)   раціонального використання ресурсів Територіальної громади;
3) досягнення бажаного рівня благоустрою території, стану інфраструктури та якості життя жителів Територіальної громади;
4) ідентифікації та інтеграції інтересів жителів Територіальної громади, суб’єктів господарювання, інших суб’єктів, органів місцевого самоврядування Територіальної громади та держави;
5) підвищення результативності контролю за досягненням поставлених цілей розвитку.
3. Рада затверджує такі документи з планування розвитку:
1) стратегії та програми соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади та її окремих населених пунктів;
2) цільові програми з інших питань місцевого самоврядування;
3) місцеві програми приватизації;
4) місцеві містобудівні програми та генеральні плани забудови населених пунктів територіальної громади;
5) інші документи з планування розвитку Територіальної громади.
 
Стаття 33. Охорона довкілля
 
33.1. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист навколишнього природного середовища через підготовку і реалізацію цільових проектів з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом довкілля.
 
33.2.  Рада затверджує цільові програми поліпшення екологічного стану території Територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.
 
Стаття 34. Розвиток науки і освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва
 
34.1. Органами місцевого самоврядування забезпечується розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності Територіальної громади (науки і освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури, мистецтва та ін.).
 
34.2. Основні напрями і пріоритети соціально-гуманітарного розвитку Територіальної громади визначаються Радою при складанні документів з планування розвитку Територіальної громади.
   
Стаття 35. Загальні засади звітування органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, депутатів місцевої ради перед Територіальною громадою
 
35.1. Звітування органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб здійснюється з метою забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також інформування населення про вирішення питань місцевого значення.
35.2. Про свою роботу перед Територіальною громадою звітують:
1) міський голова;
2) депутати Ради ;
3) староста – перед жителями населених пунктів відповідного старостинського округу.
35.3. Звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед Територіальною громадою відбувається у порядку, визначеному законодавством.
35.4. Про місце, час відкритої зустрічі або про інший спосіб організації звітування перед Територіальною громадою повідомляється через власні ресурси Ради.
35.5. Відкрита зустріч з Територіальною громадою організовується та здійснюється у спосіб, який дозволяє жителям Територіальної громади поставити запитання, висловити зауваження та подати пропозиції.
35.6. Письмові звіти, надані особами, переліченими у п. 33.2 цієї статті, оприлюднюються на офіційному сайті Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати відкритої зустрічі з Територіальною громадою. Автор звіту має забезпечити його своєчасне подання відповідальній особі Ради для попереднього оприлюднення.
 
  Затвердження Статуту та внесення змін і доповнень до нього здійснюється Радою.
Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради міський голова, депутати Ради, члени виконавчого комітету Ради, члени консультативно-дорадчого органу при Раді та жителі територіальної громади в порядку внесення місцевої ініціативи.
Статут підлягає державній реєстрації.
Рішення про затвердження цього Статуту, текст Статуту, а також рішення про внесення змін до Статуту оприлюднюються в порядку згідно з чинним законодавством. Статут та зміни чи доповнення до нього вводяться у дію з моменту їх державної реєстрації.
Контроль за виконанням Статуту здійснюють Рада та її виконавчі органи, міський голова, жителі Територіальної громади.  
   
Це Положення встановлює порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, а також урахування їх результатів органами місцевого самоврядування Калуської міської територіальної громади (далі – Територіальна громада), їх посадовими особами.
Громадські слухання є однією з форм участі членів Територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, яка передбачена статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
  Стаття 1. Право Територіальної громади проводити громадські слухання
Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами міської ради, службовими особами її виконавчих органів, міським головою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Стаття 2. Правове регулювання громадських слухань
Порядок ініціювання, підготовки, проведення громадських слухань та врахування їх результатів регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» цим Положенням, яке є додатком та невід’ємною частиною Статуту територіальної громади, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3. Принципи громадських слухань
1. Громадські слухання проводяться на засадах добровільності, відкритості, прозорості, свободи висловлювань, політичної неупередженості та з обов’язковим розглядом пропозицій, поданих під час їх проведення.
2. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті в громадських слуханнях, окрім осіб, визначених у частині 4 статті 10 цього Положення.
3. Громадські слухання мають відкритий характер. Кожен може взяти участь у громадських слуханнях.
4. Уся інформація (у тому числі копії документів), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, проведенням громадських слухань, розглядом прийнятих на них рішень, а також рішення органів місцевого самоврядування, акти посадових осіб, прийняті за результатами їх розгляду, розміщуються на офіційних веб-сайтах міської ради  у спеціальному розділі, можуть розповсюджуватися в засобах масової інформації та іншими способами відповідно до вимог цього Положення.
5. Кожен має право виступити на громадських слуханнях в порядку, встановленому цим Положенням.
6. Під час ініціювання, підготовки, проведення, а також після проведення громадських слухань, не може чинитися перешкод для діяльності представників засобів масової інформації.
7. Громадські слухання не можуть використовуватися для політичної, у тому числі передвиборчої агітації.
8. Подані на громадських слуханнях пропозиції розглядаються органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами у визначені цим Положенням строки, і за результатами такого розгляду обов’язково приймаються рішення про врахування, часткове врахування чи відхилення кожної пропозиції.
Стаття 4. Предмет громадських слухань
1. Предметом обговорення на громадських слуханнях можуть бути будь-які питання, що належать до відання місцевого самоврядування у тому числі, але не обмежуючись цим:
1) проєкти нормативно-правових актів голови, ради, виконавчих органів ради;
2) проєкти та програми, що виконуються чи плануються до виконання в громаді;
3) звіти, доповіді чи інформація про роботу голови, депутатів, органів ради, самої ради, її секретаря, керівників виконавчих органів ради та інших посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
4) звіти посадових осіб підприємств, установ і організацій – надавачів послуг, які відповідно до законодавства мають забезпечуватися органами місцевого самоврядування (далі – надавачів послуг);
5) внесення пропозицій щодо притягнення до відповідальності депутатів ради та посадових осіб місцевого самоврядування;
6) інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів громади або її окремих частин (мешканців села, старостинського округу, мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку (-ків));
7) інші питання місцевого значення, ініційовані особами, зазначеними в статті 6 цього Положення.
  Стаття 6. Ініціатори громадських слухань
1. Ініціатором громадських слухань може бути:
1) відповідна кількість членів територіальної громади, мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку (-ків) відповідно:
- для загальних – не менше як 150 осіб;
- для локальних – не менше як 50 осіб;
2) не менше трьох громадських об’єднань, благодійних організацій, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, органів самоорганізації населення, що поширюють свою діяльність на територію громади чи його частину, в межах якої ініціюються громадські слухання;
3) міський голова, міська рада (не менше 1/3 загального складу).
Стаття 7. Подання ініціативи щодо проведення громадських слухань
1. Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань вноситься на ім’я міського голови у вигляді письмового звернення, оформленого відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про звернення громадян» (якщо ініціатором виступає міський голова – через оприлюднення відповідного розпорядження).
2. У письмовому зверненні зазначаються:
1) предмет громадських слухань (проблема, питання, проєкт рішення та інше), що пропонується до розгляду;
2) прізвища та/або посади осіб, яких варто запросити на громадські слухання (якщо вони відомі);
3) дата, час та місце запланованих громадських слухань;
4) прізвище, ім’я, по батькові та контакти особи, уповноваженої представляти ініціатора;
5) список і контакти осіб, які могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань, якщо є необхідність його створення (не більше п’яти).
3. До письмового звернення обов’язково додаються списки ініціаторів у відповідності до ст.6 Положення, а у випадку ініціювання громадськими об’єднаннями, благодійними організаціями, об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, органами самоорганізації населення – протоколи відповідних зборів таких організацій.
4. У процесі підготовки громадських слухань – до дня їх проведення, до звернень можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали та проєкти документів, що виносяться на слухання.
Стаття 8. Реєстрація ініціативи щодо проведення громадських слухань
1. В день надходження письмового звернення з ініціативою про проведення громадських слухань посадова особа загального відділу виконавчого комітету Калуської міської ради приймає одне з таких рішень:
1) зареєструвати ініціативу щодо проведення громадських слухань і подати на розгляд міському голові;
2) повернути письмове звернення для усунення недоліків відповідно до частини 3 цієї статті.
2. Про прийняте рішення в межах триденного строку повідомляють особу, уповноважену представляти ініціатора громадських слухань, у письмовій формі, зазначаючи або номер реєстрації, або підстави повернення письмового звернення для усунення недоліків.
3. Письмове звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань повертається для усунення недоліків за наявності однієї або двох таких підстав:
1) не дотримано вимог до оформлення звернення, передбачені Законом України «Про звернення громадян» і статтею 7 цього Положення;
2) звернулася недостатня кількість членів територіальної громади чи суб’єктів, наділених правом ініціювати слухання.
Повертати письмове звернення для усунення недоліків з інших підстав забороняється.
4. Письмове звернення допрацьовується і подається до ради протягом п’яти робочих днів з моменту отримання особою, уповноваженою представляти ініціатора, відповідного письмового повідомлення. У разі якщо недоліки в цей строк не усунуто, звернення залишається без розгляду.
5. Міський голова, розглянувши звернення (у випадку, коли звернення відповідає цьому Порядку) протягом п’яти днів видає розпорядження про підготовку і проведення громадських слухань.
6. Інформація про надходження письмового звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань, а саме звернення та всі подані (відразу чи потім) матеріали, письмове повідомлення про реєстрацію ініціативи щодо проведення громадських слухань, повернення для усунення недоліків чи обґрунтована відмова в реєстрації, розміщується на офіційному веб-сайті ради в спеціальному розділі протягом п’яти робочих днів з моменту отримання звернення, матеріалів чи підписання повідомлення, при цьому вилучаються відомості про фізичну особу (персональна інформація).
  Стаття 9. Загальні питання підготовки і проведення громадських слухань
1. Підготовка громадських слухань, у тому числі вирішення організаційно-технічних питань, здійснюється уповноваженою посадовою особою або структурним підрозділом, визначених розпорядженням голови, в співпраці з ініціатором громадських слухань.
2. Уповноважена посадова особа або структурний підрозділ зобов’язана(і) організувати підготовку громадських слухань таким чином, щоб вони відбулися в час, дату і місці, запропоновані ініціаторами громадських слухань, або в іншу дату або час, узгоджені з особою, уповноваженою представляти ініціатора громадських слухань, але не пізніше чотирнадцяти календарних днів від запропонованої дати.
3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрації комунальних підприємств, установ та організацій сприяють проведенню громадських слухань і надають необхідні матеріали на прохання ініціаторів, організаційного комітету чи уповноваженої посадової особи або структурного підрозділу з питань громадської участі.
Стаття 10. Розпорядження міського голови про громадські слухання.
Розпорядженням врегульовуються такі питання:
1) предмет громадських слухань;
2) дата, час, місце їх проведення;
3) ініціатор громадських слухань;
4) посадові особи органів місцевого самоврядування, відповідальні за своєчасну і якісну підготовку громадських слухань;
5) особи, що запрошуються на слухання;
6) заходи з підготовки слухань та календарний план їх виконання;
7) створення в разі необхідності організаційного комітету з підготовки слухань;
8) створення в разі необхідності експертних груп.
3. Громадські слухання призначаються, як правило, на неробочий день або неробочий час у достатньому за кількістю місць в приміщенні, розташованому на території міста чи села.
4. Участь у громадських слуханнях обов’язкова для їх ініціаторів, авторів проєктів документів (актів), які виносяться на громадські слухання, представників профільних органів ради та її виконавчих органів, керівників комунальних підприємств, установ і організацій, яких стосуються ці громадські слухання, депутатів і посадових осіб, звітування яких є предметом громадських слухань.
Їх відсутність на громадських слуханнях не може бути підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися.
5. Розпорядження голови про заходи з підготовки громадських слухань оприлюднюється в порядку, передбаченому законодавством, а також розміщується на офіційному веб-сайті ради в спеціальному розділі протягом п’яти робочих днів з моменту його затвердження та у той самий строк надсилається ініціатору громадських слухань, членам організаційного комітету, експертної групи (у разі їх створення) і посадовим особам, участь яких визнана обов’язковою.
Стаття 11. Інформування громади про проведення громадських слухань
1. Про організацію та проведення громадських слухань членів громади повідомляють невідкладно з моменту прийняття посадовими особами відповідного розпорядження, але не пізніше семи календарних днів до дня їх проведення.
2. Інформаційні повідомлення про організацію та проведення громадських слухань та відповідні матеріали обов’язково розміщуються на офіційному веб-сайті. Також вони можуть поширюватися в будь-яких інших засобах масової інформації, соціальних медіа, соціальних мережах, усіма доступними способами з метою ознайомлення з ними якомога більшої кількості членів громади.
3. В інформаційному повідомленні має бути вичерпна інформація про дату, час і місце проведення громадських слухань, їх ініціатора, предмет, а також про те, де, в які дні та години члени громади можуть ознайомитися з матеріалами громадських слухань у приміщенні ради чи іншому пристосованому для цього приміщенні.
4. Оголошення про дату, час, місце і предмет громадських слухань також розміщується на дошках оголошень міста, села.
Стаття 12. Реєстрація учасників громадських слухань
1. До початку громадських слухань проводиться реєстрація учасників громадських слухань. Незареєстровані особи не можуть брати участі в обговоренні питань і голосуванні з прийняття рішень.
2. Для реєстрації особам необхідно пред’явити паспорт громадянина України або інший паспортний документ. У списку учасників громадських слухань зазначаються прізвища, імена, по батькові учасників, дата їх народження, місце реєстрації, місце роботи або рід занять, ставляться підписи зареєстрованих.
3. Членам громади, що мають право голосу, під час реєстрації видають мандати для голосування.
Стаття 13. Право голосу на громадських слуханнях
1. Право голосу на громадських слуханнях мають тільки повнолітні члени громади, що зареєстровані в межах територіальної громади чи їх окремої її частини, мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку (-ків), на якій проводяться громадські слухання.
2. Решта членів громади, які не проживають у межах відповідних частин міста (села), беруть участь у громадських слуханнях з правом дорадчого голосу.
Стаття 14. Початок громадських слухань
1. Головує на громадських слуханнях голова (або уповноважена особа) організаційного комітету, яка визначена розпорядженням міського голови.
2. Головуючий на громадських слуханнях організовує обрання секретаря та членів лічильної комісії. Ці особи обираються з числа учасників громадських слухань відносною більшістю голосів присутніх членів громади з правом голосу.
3. Головуючий веде слухання, стежить за дотриманням на них порядку, підписує протокол громадських слухань.
4. Секретар громадських слухань веде, підписує та передає раді протокол громадських слухань у порядку, передбаченому цим Положенням.
5. Лічильна комісія встановлює присутність учасників громадських слухань, кількість осіб, що наділені правом голосу, підраховує голоси під час голосування, а також розглядає звернення, пов’язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами в голосуванні, здійснює контроль за використанням мандатів для голосування.
Стаття 15. Порядок денний та регламент громадських слухань
1. Громадські слухання проводяться у вигляді зустрічі членів громади з депутатами ради, посадовими особами місцевого самоврядування, надавачами послуг. Учасники громадських слухань можуть їх заслуховувати, порушувати питання та вносити пропозиції.
2. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції, висловити зауваження, поставити запитання усно чи письмово. На вимогу учасника громадських слухань, який подає пропозицію, вона має бути поставлена на голосування. Усі пропозиції, зауваження і запитання заносяться (додаються) до протоколу.
3. На початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань.
4. Регламентом визначається час, відведений для звітів, доповідей (співдоповідей), виступів, запитань і відповідей тощо. Регламент слухань має обов’язково передбачати:
1) доповіді представника ініціатора громадських слухань, запрошених для цього депутатів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, діяльність яких стосується предмета громадських слухань;
2) виступи представників організаційного комітету та експертних груп (якщо вони створені), залучених фахівців;
3) час для запитань, виступів учасників громадських слухань і для прийняття рішення громадських слухань.
5. Загальний час проведення громадських слухань встановлюється їх регламентом у кожному конкретному випадку залежно від значущості предмета громадських слухань.
6. Не допускаються розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень з питань, які не було внесено до порядку денного і про які не було повідомлено учасників громадських слухань за сім днів до їх проведення.
Стаття 16. Порядок проведення громадських слухань
1. Головуючий відповідно до регламенту надає по черзі слово для виступу учасникам слухань. Усі отримують слово тільки з дозволу головуючого. Виступи учасників громадських слухань не можуть перериватися, припинятися чи скасовуватися інакше, ніж у порядку, визначеному цим Положенням та регламентом слухань.
2. Головуючий може перервати виступаючого, якщо його виступ не стосується предмета слухань, перевищує встановлений регламент, використовується для політичної агітації, закликає до дискримінації чи ворожнечі за ознаками раси, кольору шкіри,політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками чи інших форм нетерпимості або в інший спосіб порушує вимоги законів України.
3. Учасники громадських слухань повинні дотримуватися вимог цього Положення, затвердженого порядку денного та регламенту громадських слухань, норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ, вчинення правопорушень та інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань.
Стаття 17. Висвітлення перебігу громадських слухань

1. Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, проводиться їх відеотрансляція.
2. Матеріали проведених громадських слухань (відеозапис, протокол тощо) розміщуються офіційному веб-сайті ради і мають бути доступними для ознайомлення впродовж не менше п’яти років з моменту розміщення.

3. Кожен учасник громадських слухань має право робити аудіо-, відеозапис чи веб-трансляцію громадських слухань.
3. Засоби масової інформації мають право вести пряму відео- чи радіотрансляцію.
 
Стаття 18. Прийняття рішення
За результатами обговорення предмету громадських слухань простою більшістю голосів учасників з правом голосу ухвалюється рішення громадських слухань, про що зазначається в протоколі.
  Стаття 19. Протокол громадських слухань
1. У ході громадських слухань складається протокол, який підписується головуючим і секретарем громадських слухань не пізніше трьох днів після їх проведення та негайно передається (надсилається) міському голові разом із супровідним листом.
2. Протокол має містити:
1) дату, час і місце проведення громадських слухань;
2) предмет громадських слухань;
3) кількість їх учасників загалом і кількість тих, що мали право голосу;
4) виклад перебігу слухань;
5) пропозиції, що були висловлені в ході слухань;
6) результати голосування;
7) рішення громадських слухань.
До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції, подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.
3. Протокол оформляється у двох примірниках: (один примірник протоколу передається міському голові для скерування до розгляду радою чи виконавчим комітетом), другий примірник уповноважена посадова особа або структурний підрозділ передає ініціаторові слухань).
Стаття 20. Розгляд рішень громадських слухань
1. Пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються посадовими особами, на засіданні ради та/або її виконавчого комітету (залежно від того, до кого вони скеровані).
2. Пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються головою, керівниками виконавчих органів ради, надавачами послуг, іншими посадовими особами, до яких вони скеровані, першочергово, але не більше як 30 календарних днів, та за обов’язкової участі ініціаторів громадських слухань, яким надається слово для виступу.
3. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи по кожній поданій пропозиції приймають одне з таких рішень:
1) врахувати пропозицію – в такому випадку зазначаються конкретні заходи для її реалізації, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи;
2) відхилити пропозицію – в такому випадку зазначаються причини цього рішення;
3) частково врахувати пропозицію – в такому випадку зазначаються і причини цього рішення, і заходи для реалізації частини врахованої пропозиції, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи.