30.11.2023     №   2708                                                                                                                          м. Калуш    

Про звернення Ради підприємців при виконавчому комітеті Калуської міської ради до Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Національного банку України щодо підтримки та сприяння в забезпеченні розвитку зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів господарювання України   (п’ятдесят  шоста  сесія восьмого  демократичного скликання)

 
         Відповідно до Конституції України, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», беручи до уваги лист заступника голови Ради підприємців при виконавчому комітеті Калуської міської ради Сергія Гумініловича від  24.11.2023 №1,  враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради  з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики, міська рада
ВИРІШИЛА:
          1. Схвалити і направити звернення Ради підприємців при виконавчому комітеті Калуської міської ради до Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Національного банку України щодо підтримки та сприяння в забезпеченні розвитку зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів господарювання України (додається).
          2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Богдана Білецького.
 
 
Міський голова                                                     Андрій НАЙДА
   
 
 

Президенту України Володимиру ЗЕЛЕНСЬКОМУ Прем’єр – міністру України Денису ШМИГАЛЮ Голові  Національного Банку України

 
   
Просимо не допустити прийняття рішення Національним банком України з питань зменшення терміну повернення валютної виручки із 180 до 90 діб для експортерів, оскільки таке рішення стане нищівним ударом для українських експортерів та матиме негативний вплив на розвиток економіки держави. Експортери працюють в умовах, коли через агресію російської федерації проти України вони змушені були змінювати ланцюги постачання, через що вони понесли додаткові витрати, як фінансові, так і часові, коли альтернативні маршрути експорту, географія збуту товарів та маркетингові особливості ринків часто є проблемою, через яку експортери не завжди вкладаються навіть у існуючі терміни розрахунків коли транспортне плече для кінцевих споживачів української продукції здебільшого складає 3-6, а іноді і більше місяців, зокрема в країни Північної Америки, Азії, Близького Сходу і Африки, в зв’язку з наявністю об'єктивних проблем із логістикою, що пов’язане з блокування роботи портів, а також через наявність черг на сухопутних кордонах.
Фактично прийняття рішення про скорочення терміну повернення валютної виручки може паралізувати значну частину експорту нашої держави. І передусім ту його частину, яка характеризується наявністю високої доданої вартості.
При зменшенні граничних строків розрахунків до 90 днів український експорт остаточно втратить можливість конкурувати на зовнішніх ринках, що лише зменшить надходження валюти в країну, спричинивши негативні наслідки як для державного бюджету, так і для курсу національної валюти.
Суб’єкти господарювання України втратили і втрачають багатьох закордонних партнерів через обмеження у поверненні валютної виручки, яке відсутнє в економічно розвинених державах світу, проте наявне в Україні, російській федерації та білорусі.
Зважаючи на вище викладене просимо вашої всесторонньої підтримки та сприяння в забезпеченні розвитку зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів господарювання України, в тому числі шляхом скасування обмежень в поверненні валютної виручки або встановлення термінів обмежень, що застосовувались до періоду дії воєнного стану, тобто до 365 днів та розв’язання проблем пов’язаних з чергами на кордоні у застосунку “еЧерга”, вирішення яких дозволило б не тільки сприяти експорту українських товарів, але й допомогло б нашим експортерам раніше і у більшому обсязі повертати у країну валютну виручку.
Іншою важливою проблемою є питання усунення подвійного оподаткування. На дійсний час між Україною та іншими державами діє 71 міжнародна двостороння конвенція (угода) про уникнення подвійного оподаткування. В багатьох з них є положення про те, що коди податок, що мав би бути сплачений в Україні, через ти чи інші умови все ж був сплачений в іншій країні, з якою існує Угода про уникнення подвійного оподаткування, то резидент такої країни, який має договір з українським партнером, в якому такий резидент виступає платником, має надіслати своєму українському партнерові певний документ (сертифікат) від податкової служби своєї держави про сплату такого податку. Втім мають місце непоодинокі випадки, коли такий сертифікат не надсилається, або надсилається невчасно, що призводить до умовного порушення з боку українського партнера податкового законодавства України. Зазвичай в угодах про уникнення подвійного оподаткування передбачено, що у разі неможливості отримання сертифікату від резидента, українська сторона договору може здійснити запит на отримання такого сертифікату самостійно або шляхом власного звернення до податкової служби країни іноземного партнера, або через консульську службу МЗС. Якщо внаслідок таких дій сертифікат отримано не буде, то український експортер отримує право звернутись до ДФС України, яка в свою чергу здійснює звернення до відповідної податкової служби іноземної держави, з якою є Угода. Такий порядок підтвердження сплати податку за кордоном займає тривалий час. Іноді більший, ніж граничні строки розрахунків.
Є доцільним на час повномасштабного вторгнення та в умовах, коли мають місце бойові дії на території України, внести зміни у існуючий порядок та встановити презумпцію невинуватості для українського платника податку, коли матиме місце заявочний порядок повідомлення податкової служби України про сплату відповідного податку іноземним партером у своїй країні, з якою укладено відповідну Угоду, з одночасним посиланням на наявний договір між українським експортером та іноземним партнером. У такому випадку ДФС України може у стислі строки здійснювати звернення до податкової служби відповідної країни з метою отримання такого сертифікату.
Вирішення таких важливих питань збереже конкурентну спроможність українських експортерів сільгосппродукції на міжнародному ринку в умовах війни.
Переконані, що спільна плідна наша праця в умовах воєнного стану, наближатиме нашу перемогу над – країною-агресором російською федерацією та стане запорукою розбудови Української держави!
 
 
Прийнято на п’ятдесят шостій сесії восьмого
демократичного скликання 30 листопада 2023 року