21.12.2022     №   1774  Про Програму інформатизації та автоматизації муніципальних телекомунікаційних систем Калуської міської ради на 2023-2025 роки. м.Калуш (тридцять восьма сесія восьмого демократичного скликання)

 
На виконання постанови Верховної Ради України від 8 липня 2022 р. № 2360-ІХ «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 № 644 “Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації” (зі змінами та доповненнями), розпоряджень Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 № 649-р “Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні” та від 15 травня 2013 № 386-р „Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні”, наказу Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 № 35 «Про затвердження методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації», керуючись законом України «Про державні цільові програми», законом України «Про стимулювання розвитку регіонів», законом України «Про інвестиційну діяльність», у зв’язку з необхідністю покращення рівня зв’язку та обміну інформацією, створення комплексної системи захисту інформації в автоматизованій системі виконавчих органів Калуської міської ради, впровадження електронних сервісів та на виконання вимог Закону України «Про інформацію», керуючись ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України “Про Національну програму інформатизації” (зі змінами та доповненнями),  враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики,  міська рада
ВИРІШИЛА:
 
1.   Затвердити Програму інформатизації та автоматизації телекомунікаційних систем Калуської міської ради на 2023-2025 роки (далі – Програма, додається).
2.   Головним виконавцем та головним розпорядником коштів Програми визнати виконавчий комітет Калуської міської ради.
3.   Виконавчий комітет Калуської міської ради один раз на рік звітує на сесії міської ради про хід виконання програми з інформатизації та автоматизації муніципальних телекомунікаційних систем Калуської міської територіальної громади на 2023-2025 роки.
4.   Фінансовому управлінню міської ради (Леся Поташник) при формуванні річного бюджету передбачати кошти для виконання цієї Програми.
5.   Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Надію Гуш.
 
 
Міський голова                                                                           Андрій НАЙДА

   
   
  

Замовник Програми   Перший заступник міського голови	______________	Мирослав ТИХИЙ
Керівник Програми  Заступник міського голови	______________	Надія ГУШ

 
   
 

1.	Ініціатор розроблення програми	Виконавчий комітет Калуської міської ради
2.	Розробник програми	Виконавчий комітет Калуської міської ради
3.	Відповідальний виконавець програми	Відділ координації роботи зі старостинськими округами, закупівель та комунікацій виконавчого комітету
4.	Учасники програми	Структурні підрозділи виконавчого комітету Калуської міської ради
5.	Термін реалізації програми	2023-2025 роки
5.1	Етапи фінансування програми	2023-2025 роки
6.	Обсяги фінансування програми	3212,00 тис. грн.

 
7.Обсяги та джерела фінансування програми

Роки	Обсяги фінансування (тис.грн.)
	Всього	в т.ч. за джерелами фінансування
		обласний бюджет	Бюджет Калуської міської ТГ	інші джерела
2023 2024 2025	1651,00 920,00 641,00	- - -	1651,00 920,00 641,00	- - -

 
8. Очікувані результати виконання Програми:
- можливість забезпечення організації інформатизації та автоматизації муніципальних телекомунікаційних систем Калуської міської ради.
 
9. Термін проведення звітності: щоквартально.

Замовник Програми   Перший заступник міського голови	______________			Мирослав ТИХИЙ
Керівник Програми:      Заступник міського голови		____________	Надія ГУШ

    Калуська міська рада, її виконавчі органи свою діяльність провадять в тому числі через мережу Інтернет, використовуючи офіційний веб-сайт. Для підвищення ефективності цієї роботи необхідно здійснювати постійно  оновлення та модернізацію муніципальних телекомунікаційних систем.
Головними проблеми інформатизації органів місцевого самоврядування Калуської  міської територіальної громади є наступні:
-     відсутність єдиного інформаційно-телекомунікаційного серверного вузла обміну і обробки інформації;
- відсутність єдиного державного стандарту електронного документообігу та електронного цифрового підпису, що призводить до використання різнорідних систем електронного документообігу;
- низька ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на виконання Національної програми інформатизації;
-    недостатнє впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціальну сферу та низький рівень надання послуг населенню з використанням сучасних комп’ютерних технологій;
-    велика кількість морально застарілої комп’ютерної техніки;
-    відсутність програм інформатизації.
Іншим чинником, який істотно стримує розвиток інформаційних систем, є те, що в країні відсутні типові технічні рішення стосовно створення автоматизованих систем обробки інформації для органів влади та органів місцевого самоврядування.
Нові інформаційні технології, сучасна обчислювальна та комунікаційна техніка, єдина телекомунікаційна мережа, бази даних і банки знань, система підготовки висококваліфікованих фахівців забезпечують економічне, духовне, культурне та наукове зростання як вирішальну умову поліпшення ситуації в області, планомірний розвиток практично усіх галузей економіки.
  Основними шляхами і засобами розв’язання проблем, визначених Програмою, є:
- розробка нормативно-правових актів щодо організаційного та методичного забезпечення Програми;
- утримання каналів зв’язку;
- впровадження нових та підтримки існуючих інформаційних, інформаційно-аналітичних та інформаційно-телекомунікаційних систем, придбання засобів інформатизації з метою забезпечення функціонування міської ради;
- підключення до єдиного інформаційно-телекомунікаційного серверного вузла для обміну і обробки інформації;
- впровадження нових сервісів інформаційно-телекомунікаційної системи на основі використання сучасних технологій передачі зображення та звуку (IP-телефонія, відео конференція, зв’язок);
- розвиток системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису з метою скорочення витрат на організацію внутрішнього документообігу та створення єдиного інформаційного простору;
- впровадження ефективних механізмів надання електронних адміністративних послуг населенню та суб’єктам господарювання;
-   використання комплексних систем захисту інформації для зменшення ризиків викрадення, знищення, порушення достовірності інформації, зменшення кількості комп’ютерних вірусів та хакерських атак, спрямованих на спотворення веб-сторінок.
Передбачаються такі джерела фінансування Програми:

• кошти міського бюджету;
• інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів міського бюджету. Обсяги фінансування уточнюються під час складання проекту міського бюджету на відповідний рік в межах наявного фінансового ресурсу.
Фінансування кожного завдання здійснюється окремо в межах договору на його виконання.
Виконання завдань Програми розраховано на 3 роки.
Ресурсне забезпечення програми на 2023-2025 роки становить 3212,00 тис. грн.
  Програма інформатизації та автономізації розглядається як складова Національної програми інформатизації, яка об’єднує комплекс взаємопов’язаних організаційних, правових, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення та використання сучасної інформаційної інфраструктури в інтересах вирішення комплексу поточних та перспективних завдань розвитку міста.
Основні завдання Програми:
- нормативно-правове, організаційне та методичне забезпечення інформатизації в районі;
- створення та розвиток інформаційної інфраструктури міста;
- інформаційне забезпечення діяльності міської ради;
Очікуваними результатами реалізації Програми є:
- підвищення ефективності використання коштів міського бюджету на заходи із запровадження інформаційних технологій в діяльність міської ради;
- удосконалення нормативно-правової бази з питань створення та використання інформаційних технологій в міській раді;
- підключення до надійної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури на основі сучасних технологій швидкісної передачі даних від головного комутаційного вузла до ради з метою надання можливості отримання доступу до електронних сервісів інформаційно-телекомунікаційної системи, таких як: електронна пошта, електронний документообіг, система надання адміністративних послуг, інформаційно-аналітична система, нормативно-правова база;
- оновлення парку обчислювальної техніки та периферійного обладнання (закупівля комп’ютерних комплексів, потокових сканерів для системи електронного документообігу, баготофункціональних пристроїв);
-   підключення до єдиного регіонального веб-ресурсу для забезпечення надання електронних адміністративних послуг громадянам та суб'єктам господарювання;
- впровадження єдиної комплексної системи захисту інформації та забезпечення необхідного рівня захисту інформації в інформаційно- телекомунікаційній системі, підтримка функціонування системи електронного документообігу та засобів електронного цифрового підпису, підтримка працездатності апаратних, телекомунікаційних засобів, офіційного веб-сайту.
   
Аналітики стверджують, що в стандартній ситуації більше 70% ІТ-бюджету витрачається на підтримку інфраструктури - серверів, мереж, операційних систем, накопичувачів. Розуміючи необхідність оптимізації ІТ-інфраструктури, а також приведення її до ефективною з економічної сторони стану, приходимо до того, що потрібно раціоналізувати інфраструктуру виконавчих органів міської ради за допомогою стандартизації настільних комп'ютерів, консолідації центрів обробки даних, а також впровадження досвіду експлуатації інформаційних технологій. Якщо брати ці ініціативи в окремо, то вони зовсім не несуть тривалого ефекту. Для досягнення довгострокового ефекту необхідно чітко уявляти рівні зрілості своєї ІТ-інфраструктури, її зв'язок із загальним напрямком розвитку місцевого самоврядування та його потребами.
Компанія Microsoft пропонує свою модель оптимізації інфраструктури IOM (розшифровується, як Infrastructure Optimization Model). Дана модель покликана допомогти установам зрозуміти і поліпшити стан власної ІТ-інфраструктури, до того ж вона сприяє більш чіткому уявленню про те, які витрати очікуються в майбутньому на оптимізацію, яка гнучкість її в експлуатації і який рівень безпеки. Істотно заощадити можливо за рахунок переходу до динамічного середовища від некерованого. Рівень безпеки підвищується до проактивної протидії загрозам на вищих рівнях зрілості. Подібним чином можна вдосконалити управління ІТ-інфраструктурою: весь список операцій, які необхідно виконати, робиться не в ручному режимі, а на високому рівні автоматизації з роботою на випередження, щоб уникнути виникнення в майбутньому аналогічних проблем.
Впроваджуючи і використовуючи модель оптимізації, ми стрімко починаємо розуміти всю вигоду, а також переваги для виконавчих органів від переходу з базового рівня до динамічного рівня зрілості ІТ-інфраструктури. Спочатку вона вважається статтею витрат, а після переходу цінність її для виконавчих органів стає зрозумілою і вона сприймається як стратегічний актив, який сприяє ефективному управлінню містом.
Створення моделі оптимізації ІТ-інфраструктури компанією Microsoft обумовлено накопиченим за багато років досвідом індустрією і самою компанією, а також успішного застосування цього досвіду на практиці. Дана модель заснована на моделі зрілості ІТ-інфраструктури IMM (Integrated Marketing Management) від Gartner і моделі зрілості AMM від МIT.
Основна мета, закладена на початку при розробці моделі оптимізації ІТ-інфраструктури полягала в пошуку гнучкого і простого способу застосування моделі, який згодом було б просто реалізувати в якості еталонного тесту для визначення технічних можливостей ІТ-інфраструктури та її цінності для виконавчих органів.
Першим кроком в застосуванні даної моделі на практиці стала оцінка рівня зрілості ІТ-інфраструктури міської ради в термінах цієї моделі, наступним етапом є планування шляхів розвитку інфраструктури, які забезпечать досягнення необхідного рівня зрілості.
  Базовий (Basic). ІТ-інфраструктура базового рівня зрілості характеризується наявністю безлічі процесів, які здійснюються ручним способом, мінімальною централізацією управління, а також непродуманістю або відсутністю політик і стандартів безпеки інфраструктури, управління образами систем, резервного копіювання, а також недотриманням інших стандартів інформаційних технологій. Виконавчий орган не розуміє чітко деталі існуючої ІТ-інфраструктури, відсутні знання про тактику її модернізації, яка могла б дати максимальний ефект. Працездатність служб і додатків і служб в цілому невідома через відсутність відповідних інструментів і ресурсів. Відсутній механізм обміну між структурними підрозділами організації накопиченими знаннями. Виконавчі органи, що мають базовий рівень ІТ-інфраструктури, знаходяться в складному становищі і не можуть керувати своїми середовищами, управління серверами і ПК стає вкрай неефективним та непрофесійним, вразливість перед будь-якими атаками і загрозами стає великою, і в результаті страждають результати роботи, отримуючи невелику вигоду від інформаційних технологій. Будь-яке розгортання або оновлення служб або додатків в цьому випадку вимагає великих витрат і зусиль. Разом з тим виконавчі органи, що знаходяться на базовому рівні зрілості ІТ-інфраструктури значно виграють, здійснюючи перехід до стандартизованого рівня (Standardized) зрілості, фактично знижуючи витрати за рахунок:
зменшення ризиків, які пов'язані з безпекою, за рахунок здійснення ешелонованої оборони (це підхід, який характеризується забезпеченням безпеки на декількох рівнях: на рівні серверів, додатків, ПК і по всьому периметру мережі);
впровадження автоматичної замість ручної і тривало виконуваної операції;
впровадження передового досвіду (різні бібліотеки IT: Infrastructure Library, SANS Information Security та інші);
розробки політик і стандартів, і стратегій їх застосування.
  В ІТ-інфраструктурі стандартизованого рівня починають з'являтися чітко визначені точки управління завдяки застосуванню політик і стандартів адміністрування серверів і стаціонарних ПК, правил підключення ПК до мережі, управління ресурсами на основі Active Directory, політик безпеки та управління доступом. Виконавчі органи, що мають ІТ-інфраструктуру рівня зрілості Standardized вже ефективно застосовують всі кращі базові політики і стандарти, але до сих пір реагують на проблеми, тільки коли вони вже є в наявності. Розгортання та оновлення нових служб/додатків зазвичай вимагають витрат в межах допустимого, але іноді витрати як і раніше залишаються великі. Як правило, в такій структурі є якась виразна база інвентарної інформації про апаратно-програмне забезпечення, і починається управління ліцензіями. Завдяки блокуванню периметра мережі, захист від зовнішніх загроз збільшується, але внутрішня безпека перебуває на низькому рівні. Виконавчі органи зі стандартизованим рівнем зрілості ІТ-інфраструктури завжди тільки виграють при переході до раціоналізованого рівня, набуваючи при цьому найбільш високий контроль над всією ІТ-інфраструктурою, а також процесами і політиками, спрямованими на випереджаюче реагування на різного роду ситуації, починаючи від стихійних лих, закінчуючи змінами ситуації в країні.
 
Раціоналізований (Rationalized) рівень зрілості. Даний рівень зрілості ІТ-інфраструктури організації характеризується мінімальними витратами на управління серверами і стаціонарними комп'ютерами, політики і процеси стають важливими в розширенні і підтримці виконання функцій місцевого самоврядування. Ключова увага в захисті приділяється профілактичним заходам, організація передбачувано і швидко реагує на будь-якого роду загрози безпеки. Застосування розгортання за принципом «Zero touch» (повністю автоматизоване розгортання, з мінімальною участю операторів) знижує витрати, а також час установки оновлень і ймовірність технічних проблем. Кількість образів систем (images) мінімальна, і процес управління стаціонарними комп'ютерами вимагає невеликих зусиль. В організації створюється база даних, що має вичерпну інформацію про апаратно-програмне забезпечення. В результаті закупівля нової комп'ютерної техніки та ліцензій на програмне забезпечення здійснюється таргетовано, без витрат на зайве. Досягнувши динамічного рівня зрілості, ІТ-інфраструктура з раціоналізовані рівнем забезпечує організації велику кількість бонусів: структура стає здатною впроваджувати альтернативні і новітні технології, необхідні для здійснення нових цілей і задач розвитку міста, надбання при цьому істотно перевищують додаткові витрати.
 
Динамічний (Dynamic) рівень зрілості. В організації з ІТ-інфраструктурою, що досягла динамічного рівня зрілості, є повне розуміння стратегічної цінності даної інфраструктури, яка сприяє ефективному управлінню структурою та містом в цілому і постійному випередженню колег з інших регіонів. Високий рівень автоматизації дозволяє значно оптимізувати штатну чисельність та витрати на утримання надлишкових одиниць. Повністю контролюються всі витрати, користувачам доступні необхідні в їх роботі дані, на яких би серверах вони не знаходилися, також є добре і ефективно організована спільна робота як на рівні співробітників, так і на рівні структурних підрозділів, мобільним користувачам також надається практично таке саме обслуговування, що і в офісі. Процеси стають повністю автоматизованими і регулярно включаються безпосередньо в ІТ-системи, це дозволяє управляти даними системами відповідно до потреб організації. Швидку і заздалегідь прогнозовану віддачу для міста дають додаткові інвестиції в технології. Застосування систем з підтримкою карантину (quarantine-like systems) і програмного забезпечення з автоматичним оновленням (self provisioning software), що гарантують коректне управління оновленнями і відповідність встановленим політикам безпеки, дозволяє організаціям з динамічним рівнем зрілості ІТ-інфраструктури автоматизувати процеси, збільшуючи їх надійність. Такий формат сприяє зниженню витрат і максимізації рівнів обслуговування. Організації з таким рівнем зрілості ІТ-інфраструктур можуть відповісти на будь-який виклик сучасності.
   
Метою Програми є виведення ІТ-інфраструктури виконавчих органів Калуської міської ради на динамічний рівень зрілості.
Головне завдання Програми до 2025 року – вихід на повну відповідність раціоналізованому рівню зрілості ІТ-інфраструктури та закладення основ до переходу в майбутньому до динамічний рівень зрілості.
   
Напрями діяльності Програми, узгоджені з її метою, викладені в   додатку 1 до Програми.
   
Завдання Програми, спрямовані на досягнення  мети,  викладені в додатку 2 до Програми.
   
Контроль та координація за організацією виконання  Програми покла­дається на постійну депутатську комісію з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів, розвитку підприємництва, торгівлі та послуг, регуляторної політики Калуської міської ради.
Організація виконання Програми покладається на виконавчий комітет Калуської міської ради.
 
 
Замовник Програми:
 
Перший заступник міського голови _____________         Мирослав ТИХИЙ
 

Керівник Програми: Заступник міського голови	_____________	Надія ГУШ